ОТ РЕДАКЦИИ: МЫ ПУБЛИКУЕМ ОЧЕРЕДНЫЕ ПАСКВИЛИ ИЗ ГАЗЕТЫ "ВЕЧЕРНИЙ КИЕВ" ПРОСТО ДЛЯ ТОГО,
ЧТОБЫ ПОКАЗАТЬ, ЧЕМ ЗАПОЛНЕНЫ БАНДЕРОВСКИЕ ГАЗЕТЫ, КАК ШАВКИ (МОСЬКИ) ЛАЮЩИЕ
НА РОССИЮ. ИНТЕРЕСНО, ЧТО ДВЕ КРЫМСКИЕ БАНДЕРОВСКИЕ ГАЗЕТЫ
ПО СВИДЕТЕЛЬСТВУ ГАЗЕТЫ "ЗА ВИЛЬНУ УКРАЙИНУ" ФИНАНСИРУЮТСЯ ИЗ КАНАДЫ И ИЗ ГАЛИЦИИ.
День Незалежності у будь-якій цивілізованій державі
є найголовнішим святом. Але в Севастополі кількість і якість святкових заходів дуже
поступається Дню ВМФ Росії, Дню Перемоги, Дню захисника Вітчизни, тобто тим
святам, які несуть на собі відбиток колоніальності. Політичне маневрування
влади призвело до того, що в цьому році в Севастополі було відмінено військовий парад
і це суттєво вплинуло на пониження статусу свята. Абсолютно всі чиновники
сприйняли цей сигнал "дуже правильно", й це позначилося на всіх заходах -
від комунальних, культурних до інформаційних.
Наприклад, адміністрація Ленінського району засвідчила своє зневажливе ставлення
до Дня Незалежності України не лише прапорцями сірого, червоного й жовтого кольорів,
не лише неприбраним сміттям, а й дозволом на проведення антиукраїнського збіговиська
на майдані Нахимова. На деяких державних закладах і установах були відсутні державні
прапори. Людям, причетним до свята, зокрема, голові Союзу українок, слова на урочистому
засіданні для вручення стипендій дітям, що досягли успіхів у вивченні української мови
й мають патріотичний світогляд, не було надано.
На Севастопольському телебаченні
були відсутні будь-які нові творчі програми, присвячені святу, як, до речі, і на
загальноукраїнському. Усі ці симптоми свідчать: піднесенням статусу Дня Незалежності
у Севастополі влада не займається, а також про те, що всі заходи проводяться з
оглядкою на Москву.
Богдана ПРОЦАК, голова Союзу українок м.Севастополя.
Чергова антиукраїнська
акція "русской общины"
Не випадково, що саме перед новим навчальним роком на адресу київського
голови О.Омельченка надійшов лист, що його інакше як провокацією назвати не можна.
В листі від 27 серпня на бланку "Русская община", за підписом відомого своєю
агресивністю "председателя совета русской общины" К.Шурова, Київську адміністрацію
попереджують і доводять до відома, що вже наступного і впродовж подальших трьох
днів російська громада буде пікетувати державну адміністрацію Києва та держадміністрацію
президента з метою "привлечь внимание к непрекращающимся нарушениям прав человека..."
Примітно, що черговий свій наступ К.Шуров розпочав одразу після політичної перемоги Росії
на теренах Києво-Печерської лаври за участю Л.Кучми під час освячення Успенського собору в
День Незалежності України. А він вимагає надати можливість реалізувати "свое конституционное
право дать образование своим детям на родном, русском языке". І далі, - у це важко повірити,
але це документальний факт, - рекомендує О.Омельченку звільнити з посади одного з керівників
столичної освіти(!). Не має сенсу тут повторювати очевидне: російська експансія в Україні,
і в столиці зокрема, набирає сили та темпів. Відповідні корпорації скуповують тут зерно,
цукор, олію, потім роблять спекулятивний капітал та інвестують його в житло, яке продають
громадянам Росії, забезпечуючи їм місця праці, змінюючи демографічну ситуацію на свою користь.
Логічно, що потім з'являються вимоги щодо відкриття нових класів і шкіл "на родном языке".
Неважко зрозуміти, що така політика витіснення українства з України є частиною "стратегічного
партнерства" і веде до загострення міжнаціональних стосунків і дестабілізації в Україні.
Виникає питання: кому служитиме і чиї інтереси захищатиме молодий чоловік, вихований в
Україні в стилі "русской общины", яка ігнорує інтереси титульної української нації і,
ховаючись за "права человека", хоче повернути собі право панівної? І як ви вважаєте,
шановні батьки, яке майбутнє чекає на дітей в Україні, що вчаться у класах з російською
мовою навчання?